Коваль Г. П. Захоплення Мадагаскару Великобританією та інші маловідомі операції Другої світової війни / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 110 с.

Коваль Г. П. Захоплення Мадагаскару Великобританією та інші маловідомі операціїДругої світової війни 8 1703 р. Тоді нараховано ісландців 50.000 душ. За сто років популяція населення Ісляндії зменшилась на 47.000. На протязі 19 ст. воно знову зросло на 72.000. В дальшому часі воно знову зменьшується в зв’язку з еміграцією до Америки. Від кінця 19. ст. населення стало збільшуватися й на 1929 рік зачислювалось ісландців 106.000. Ісляндія це майже ідеальний тип національної держави. В 1920 р. ісляндці мали в ній більшість 99,3 %. Чужинців було всього 0,7 % (710 чоловік). Проте ісляндці мають свою заокеанську еміграцію. Вона находиться в Америці, головно в Канаді. Загально за океаном живе до 25 тисяч ісландців, з чого в З’єдинених Державах Північної Америки 5.600. Всіх ісландців на цілому світі буде приблизно на 1940 р. 150.000. Хоч Ісляндія не має більших міст (напр., столиця Рейкіявік нараховує кругло 25.000), проте в останніх десятиліттях помітне зростання міського населення на рахунок сільського. В 1930 році було в Ісляндії вісім містечок з 41.000 душ населення. Зріст міського населення (рурбанізація ісландців) пояснюється розвитком національної структури. Зараз розподіл населення Ісляндії по професії приблизно виглядає, так; селянство – 42,9 %, рибальство – 18,9 %, торгівля і комунікація – 12,2 %, ремісництво та промисел 11,3 %, інші – 14,7 %. В довгій боротьбі за самостійність. В історії ісляндського народу є такі головні періоди: 1) доба колонізації та первісної самостійности (871 – 1262); 2) доба норвезько-данського панування (1262 – 1814); 3) доба данської гегемонії та боротьби за самостійність (1814 – 1918); 4) доба самостійности у персональній унії з Данією (від 1918 року). Кельтські монахи, які на початку 9 ст. прийшли на Іслянд з «дзвоном та хрестом», но мали впливу на первісне формування ісляндського народу. Роля ця припала норвезьким вікінґам, які дали назву цій країні та ввели її до світової історії. Це сталося вкінці 9 ст. Незадоволені володінням короля Гаральда, норвезькі лицарі та селяни тікали на Іслянд. В 930 р. ці утікачі на чолі з Інґоульфом Арнарссоном заклали ісляндську республіку. Норвезьких колоністів було не повних 500.