Коваль Г. П. Захоплення Мадагаскару Великобританією та інші маловідомі операції Другої світової війни / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 110 с.

Коваль Г. П. Захоплення Мадагаскару Великобританією та інші маловідомі операціїДругої світової війни 99 починалася на Сході. Натомість, хтось інший надіслав, щоправда, не учасника конференції, а свої війська до Африки, щоб і тим пантеличити кола американських жидів так довго, доки він здобуде перемогу в зимовій битві на Сході. Це і був Адольф Гітлер. У березні битва на Сході закінчилась і надії Сталіна розбилися вщент. А німецькі частиш ще стояли в Тунісі! Вони коштували Рузвелтові і Черчілеві таких втрат людьми й матеріалами, на і які ті не сподівались ніколи. За цей час Гітлер взяв на Сході ініціативу в свої руки, а на Заході за півроку він збудував вздовж європейського узбережжя вал укріплень, що далеко переважає сталінські лінії французьку лінію Мажіно та колишній німецький західній вал силою оборони та вогневою дією. Закінчено вал, – а разом з цим і війну в Тунісі. Американці 8 листопада 1942 року прийшли для того, щоб на свій спосіб задовольнити крики Сталіна про другий фронт. Чому вони не напали на французьке узбережжя, що тоді ще не мало таких укріплень як сьогодні, після 6-місячного будівництва? Чи здається Рузвелтові та Черчілові, що сьогодні їм буде легше? Вони тоді шукали найменшого опору на фронтах і пішли до Африки, де вони в кожному разі дуже важко розчарувалися. Сьогодні Рузвелт і Чсрчіл вкупі сидять у Вашінгтозі, радячись про перебіг війни, без Сталіна, – де значить – без його американського представника Літвіиоваі Чи це не впадає всім в око! Літвінов з Москви одержав наказ від’їхати до Совєтської Росії, як тільки Черчіль виїде до Америки, Чому це? Сталін давно вже побачив, що Америка має намір усі майбутні військово- політичні пляни Москви звужувати та зрізувати. Згадаймо час перед світовою війною, коли суперечки між Москвою і Лондоном з приводі господарського й політичного впливу на Близькому Сході не припинялись. Персія і Туреччина були об’єктами тих суперечок. Як сказала ще 1933 року в одній доповіді перед совєтськими дипломатами товаришка Коллонтай – «Найцінніші угоди ми маємо з Туреччиною. Вони відкривають нам шлях до Індії». А сьогодні після 10-х років цей шлях цілком перетято! Бо не брітанці, а американці диктують нині свою волю в Індії, в Іраку, Сирії, Арабії та в Тунісі.