Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

146 146 клею, вироблення пудрету, штучного добрива, аміачних солей із тваринних продуктів, сухої крові, кров’яного альбуміну; обробка рогу, вироблення гребінців, сортування і обробка щетини і строго кінського і коров’ячого волосу, струнно – кишкових виробів; скотобійні; заклади для зняття шкіри з тварин; очищення ворвані; приготування феєрверків, фосфору, капсулів, сірників, колодіуму, піроксиліну й інших гримучих сумішей; заводи мелясові, крохмальні, цукрові, винокурні, штучних вин; заводи для виробництва чавуну, міді, свинцю, цинку й інших металів з руд, залізоробні, залізопрокатні, сталеплавильні, мідно – і бронзо плавильні, котельні, машинобудівні, для виробництва рухомого складу і при належностей для залізничного полотна, металевих труб, дроту, метисних виробів, жесті, дробу, типографських літер; заклади для позолочення і сріблення з використанням плавильних печей і горнів, для відокремлення золота від срібла і для обробки речовин, які містять золото; борошномельні і круподерні млини [5, арк. 37 – 38]. Одержання дозволу на відкриття промислового закладу інколи тривало досить довгий час. Підприємець мав звернутися з клопотанням до Одеського градоначальника, який направляв це клопотання на розгляд думи. Зокрема, 28 січня 1877 р. одеський градоначальник звернувся до міської думи дати свій висновок з приводу клопотання молдавського підданого Берко Грінберга і австрійського підданого Менделя Вайнгоста про дозвіл їм відкрити у будинку Сіялковської на Малій Арнаутській вулиці 1 в будинку Садовського на Старофлотській вул. закладу по виробництву оцту холодним способом. Було доручено члену управи Яхненку дати висновок щодо можливості означеним підприємцям надати відповідний дозвіл. За проханням Яхненка міський архітектор Моранді оглянув будинки Сільської і Садовського і доповів, що в обох будинках вже існують подібні заклади, які виробляють оцет в малих дозах. Незважаючи на це, управа визнала доцільним задовольнити клопотання Грінберга і Вайнгоста [6, арк. 2, 13]. 30 вересня 1882 р. градоначальник Кассіов направив клопотання міщанина Олексія Ласковенка про відкриття ним цегельного заводу міському голові О.О.