Коваль Г. П. Діяльність органів міського управління в галузі міського господарства, торгівлі та промисловості в кінці ХVІІІ – 1917 роках (на прикладі Півдня України). Монографія. / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 375 с.

148 148 міської каси заставу в сумі 2000 рублів процентними паперами. Ця застава підлягала поверненню орендаторам після закінчення строку оренди. Орендарі мали виключне право упродовж орендного строку розміщувати на колонах оголошення про циркові й театральні видовища і звеселяння , концерти, бали, вечори, кінські скачки, морські і велосипедні гонки, публічні лекції, виставки, відкриття музеїв, звіринців, гулянь і тому подібних розваг. Інші оголошення не заперечують виключного права орендарів. За розклейку оголошень бралася орендарями плата від 6 до 10 рублів. В разі, якщо оголошення дає міська адміністрація, то плата зменшується наполовину, а за благодійні концерти – 75 копійок. Кожне таке оголошення може знаходитися на колонах безкоштовно не більше п’яти днів і не повинно перевищувати розміром одного листа. Річну плату за користування вищевказаними колонами орендатори зобов’язані вносити до міської каси за кожні два місяці вперед, починаючи з 1 січня 1906 року. За кожний прострочений день, за порушення будь – якої умови цього контракту орендарі мали сплачувати на користь міста неустойку від 25 до 100 рублів на розсуд управи, незалежно від відповідальності перед приватними особами за понесені ними збитки [8, арк. 91 – 93 зв.]. Звичайно, дозволи на відкриття того чи іншого промислового закладу не обходились без конфліктів і скарг. Так, 21 липня 1906 р. до Одеської міської управи звернулася домовласниця Шейндлі Гершківна Дубовіс, яка скаржилася на дії міського лікаря, що не дав дозволу підприємцю Кіндратовичу відкрити в її будинку хлібопекарню. Власниця будинку просила управу призначити комісію для огляду приміщення, призначеного для пекарні, спираючись на те, що воно відремонтоване, тим паче, що в ньому вже за дозволом управи існувала пекарня. Лікар С. Падалка мотивував свою позицію тим, щ приміщення темне, бо знаходиться у підвалі [9, арк. 156]. До думи зверталися мешканці міст з проханням дати дозвіл не тільки на відкриття промислового закладу, а й на оренду земельної ділянки для вирощування сільськогосподарських культур. Зокрема, у травні 1916 року