Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ сенату на тій підставі, що: 1) присвоєння поліцією собі права цензурувати звичайні вивіски, котрі по § 56 карного закону і по постанові сенату за № 16 1878 р., можна чепляти без попереднього дозволу, є надужиттям власти, і що 2) заборону вживати польську мову, а також всякі обмеження в цім напрямку скасовано законом 1 мая 1905 року. Всякі „підписки “, яких поліція взїмку вимагала од властителів ресторанів та кондитерів, щоб скрізь винищити польську мову, очевидно, перестали лякати тих властителів. Ні одна з тих фірм польських вивісок не зняла, а нові польські вивіски появилися ще на скільких инших Мінських торговельних фірмах [19]. 19. Рада. – 1913. – № 121, 28 мая (10 червня). Поляки на Холмщині. З відомостей, опублікованих в польських газетах, видно, що з осени 1909 року до останнього часу з польських рук перейшло до селянського банку на Холмщині 53 маєтки, всього 45.000 моргів, куплених банком за 7.000.000 карб. А що банк перепродує ці землі „русскому населенію", то таку продаж польських земель банкові польська преса вважає за зраду польським інтересам. Це добровільне втікання з Холмщини, з польського погляду, заслуговує на публічну догану [20]. 20. Рада. – 1913. – № 131, 9 іюня (22 червня). Польсько-жидівські відносини. В четверг, 6 червня, у Варшаві відбувся день білої квітки на користь жидівського товариства „Бріюс" запомоги сухотним. Ніхто з поляків не брав квіток, а коли де хто необачний і купував, то, довідавшись, що гроші ці йдуть на користь жидівського товариства, викидав квітку, щоб свої ж знайомі, сусіди-поляки, не бачили, що він, купивши квітку, допоміг цим жидівському товариству, яке пеклуеться про сухотників [21]. 21. Рада. – 1913. – № 133, 12 іюня (25 червня). Поляки й жиди. 102