Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ польське громадянство. Більшість газет ставиться скептично до чуток про те, що немов би уряд має намір підчас літніх вакацій провести законопроект по статті 87-ій. Газети польські вказують, що Горемикин обороняв проект дуже невдало і по суті нічого не говорив. Обмежившись загальним формальним міркуваннями. «Кур. Варш.» говорить: «Перемогла реакція не тільки політична, але й культурна. Абсурд став фактом». Бойкотистська (протиєврейська) газета «Dwa grosze» записала в число тих, хто повалив законопроект, крім російської бюрократії ще й «євреїв і німців, ворогів розвитку польської самодіяльности». Де які газети, ще не втративши віри в своїх депутатів, домагаються, щоб коло голосно заявило в Державній Думі про почуття, які хвилюють тепер польське громадянство. «Goniec» вказує, що провал законопроекта стався через хибну політику народової демократії. --- Зразком неприхильного відношення російського дворянства не тільки до поляків взагалі, а навіть і до польської шляхти з’окрема може бути відношення комісії по справах західних губерній при раді об’єднаного дворянства. Комісія ця тепер працює під проводом князя Н.Урусова над законопроектом про поширення виборчого принціпа на губернських і повітових маршалків у західніх губерніях. Як відомо, тепер в Південно-Західньому і Північно-Західньому краю маршалків призначає міністерство внутрішніх справ. Об’єднане російське дворянство хоче клопотатись перед Радою міністрів, щоб цей лад було скасовано і дворянство західніх губерній було зрівняно в правах з російським дворянством. Але в той же час об’єднана дворянська організація хоче зробити де які обмеження спеціально для польського дворянства, бо боїться, що на виборах пройде у маршалки багацько поляків і таким чином це допоможе зміцненню польської культури в краю. Комісія ухвалила дати «виборче право» й полякам дворянам, але з умовою щоб «адміністративні права і обов’язки цих маршалків дворянства було значно обмежено порівнюючи з правами дворянських маршалків в центральних губерніях». 113