Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ сейму финляндський сойм. Финляндці вважають цей день початком політичного відродження краю. Ставши частиною російської держави по Фридрихсгамському договору, Финляндія, не зважаючи на обіцянки Олександра І, зберегти конституцію краю, в дійсности зосталась без конституції, яку вона мала за шведського панування. Після боргського сойму, що був дорадчою інституцією, сойма не скликали протягом 54 років. Та не зважаючи на це, конституційні традиції міцно тримались в финляндському народі і тому, коли на престол вступив Олександр ІІ, лозунг «скликання сойму», захопив все финляндське громадянство. Російський уряд звернув на це свою увагу і в 1868 році було видано царський наказ про скликання сойму в Гельсингфорсі. В цьому наказі не було вияснено питання про те, чи сойм має бути законодавчою інституцією, чи дорадчою і тільки в 1869 році було остаточно затвершено конституційний лад в Финляндії. Сойм функціонував без перешкод до 1899 року, коли було видано перший закон про загальнодержавне законодавство. Цей час панування конституційних принципів був разом і часом політичного й економичного розвою країни. Бобриковське управління, що почалось потім, завдало великих шкод державному організму Финляндії. Про сучасну боротьбу фінляндців за свою автономію говорить не приходиться: майже кожний день газети подають все нові звістки про це [7]. 7. Рада. – 1913. – № 206, 8 сентября (21 вересня). Як повідомляють балтийські часописі, до однієї редакції зайшов фінський селянин із своєю дочкою, – добре відомий у Фінляндії та в Петербурзі, яко співець фінських народніх пісень, особливо-ж «Калевали». Він приїхав був на естонську виставку, щоб проспівати свої пісні. Адміністрація хоча й дозволила це, але з попередженням, що він мусить співати обов'язково на російській мові, та ще спочатку передати в поліцію текст своїх пісень для розгляду. Бідолаха-співець не знає тепер, що робити, – бо чи ж можливо виконувати фінські пісні на російській мові, – тим більш що 129