Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Заборону цю поясняється тим, що комісія при попечителеві шкільного округу, яка переглядала естонські та латишські підручники, визнала навчання естонської літератури в згаданих школах шкодливим і попечитель на цю думку теж пристав та звелів розі слати відповідний наказ. Окрім того, комісія радить на уроках естонської мови в школах не користуватись літературними роботами Борнгеге, бо „роботи ці розьятрюють історичні рани естонського народу, що шкодливо впливає на дітей [4]. 4. Рада. – 1913. – № 32, 8 февраля (21 лютого). Серед естонців. Естонці вже друге чотирьохліття стоять на чолі ревельського міського самоврядування. Тепер трохи не перед самими виборами гласних до ревельської міської думи естляндське губернське по міським справам присутствіє постановило збільшити ценз виборців у Ревелі з 1000 до 1500 карб. Наслідком збільшення цензу було виключено 256 незаможніх виборців, переважно естів. Це, розуміється, дуже пошкодить естонській партії і допоможе німцям. Але, як що серед естів не буде розгордіяжу, то перемога німців дуже ще непевна [5]. 5. Рада. – 1913. – № 43, 21 февраля (6 березня). Естонці почали в Ревелі видавати ще одну копійчану газету в звязку з майбутніми міськими виборами. Розвиток кооперативного руху, організація всяких курсів та кредитових установ дуже підняли добробут місцевого естонського селянства і воно перестало ходити на роботу до панів німців. Тоді німці почали викликати собі дешевших робітників з Польщі, Литви і навіть німецьких колоній понад Волгою. Але ці робітники не витримують тяжких умов тутешньої праці і тікають до дому. В німецьких кругах уже кричать про неминучий занепад німецького поміщицького землеволодіння та про майбутню заміну його селянським естонським. 136