Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ посилає до католицької семинарії, щоб зробити з нього ксьондза. Спілка з цих трьох елементів, селянських в своєму генезисі, і надає сили національному литовському відродженню. Національний рух серед литовців іде під знаком боротьби з польською національністю (переважно великими землевласниками і міщанством), яка панує в краї і денаціоналізує литовців. Найяскравіше боротьба ця виявляється в церковних справах. Бажання мати свою литовську католицьку церкву проймає все життя країни, а иноді приводить до таких бурхливих заколотів, як отце недавно скоїлися у костьолах Вільни, Гедрайців та инш. Можна спостерігти значні успіхи литовців у цьому напрямку: в католицьких парахвіях з литовською людністю до костьольного вжитку заведено вже здебільшого литовську мову; литовці добилися, що в самій Варшаві в однім з костьолів чути тепер литовську мову. Є надія, що і в Римі вони матимуть заступника своїх національних інтересів в особі відомого ксьондза Прополаніса, якому предложеао настоятельство в церкви св. Станислава Костки в Римі. Національний рух серед литовців викликав заснування багатьох кооперативних і культурно-просвітніх т-в, що організують народ в міцні спілки. На кошти цих т-ств удержуються приватні литовські школи, нижчі й середні, загально-просвітні й професіональні, одкриваються бібліотеки, клуби для розумних забавок, друкуються книги, періодичні видання і т. ин. Серед світської спольщеної місцевої інтелігенції подекуди помітно поворот до рідного народу. Доводиться иноді навіть почути про активну участь місцевих поляків (власне спольщених литовців) у литовському національному рухові, якому вони допомагають також і матеріально. Життя показує, що недержавним націям краще не ворогувати між собою, а жити в злагоді та допомагати одна одній [5]. 5. Рада. – 1913. – № 41, 19 февраля (4 березня). У литовців. 145