Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ гласних, і за тепленьке містечко в міській раді підтримував кадидата німців по першій курії д. Стіцінського". Вчинок цей газета називала „дуже негарною зрадою латишському громадянству", а самого Гросвальда – „ворогом латишів, підкупленим німцями", при чому заявляла, що „йому місце біля ганебного стовпа, як такому, що торгує честю громадян-латишів" і т. д. Суд викликав цілу низку свідківлатишів і німців – громадських діячів, журналістів. Вони показали, що Гросвальд на виборах до 4-ої Думи зовсім розійшовся з латишською людністю, котра не згодилася голосувати за німецького кандидата, та що Гросвальда ще до виборів німці обрали членом рижської городської управи. Суд д. Піпіна не признав винним у наклепі, а за образу в печаті присудив до штрафу – 60 карб. Латишська поступова преса в цьому присуді бачить моральну перемогу над Гросвальвальдом та його однодумцями [7]. 7. Рада. – 1913. – № 66, 20 марта (2 квітня). Рідна мова в прибалтійських школах. В одному з найблизчих засідань рада міністрів має розглядати законодатню думку 46 членів Державної Думи про заведення в приватних школах Прибалтійського краю відомств торгу та землеустройства навчання рідними мовами. Міністерство народньої освіти не має нічого проти цієї думки. Воно тільки вказує на необхідність виданння, в встановленому порядкові, правил для приватних шкіл, які засновують ці відомства з навчанням рідними мовами [8]. 8. Рада. – 1913. – № 68, 22 марта (4 квітня). Німецько-латишська боротьба на міських виборах у Ризі закінчилася повною перемогою німців. З росіян та латишів у Думу пройшли гласними тільки ті особи, що заявили себе прихильниками німецького панування в думі. Сили обох національних партій були майже рівні, але німцям допомогала адміністрація. Латишам було сказано, що, коли вони переможуть, то вибори буде 154