Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ багато уваги не тільки преса. Ним зацікавлено все громадянство. Правда, єсть чимало голосів і з боку латишів, а ще більше з боку німців, що висловлюються проти цієї спілки. Латиші не дуже то довіряють німцям, що завше гнітили їх, а німці бояться скомпромітувати себе перед російським урядом спілкою з демократичними латишами [17]. 17. Рада. – 1913. – № 249, 31 октября (13 листопада). Латишські просвітні товариства. Особливу вагу в національно-культурному життю латишів мають просвітні товариства. Товариства ці у латишів ще дуже молоді: вони народились тільки після видання правил про союзи і товариства 4 марта 1906 року; та не зважаючи на молодість, вони вже вбились в колодочки і розвинули широку діяльність. Тепер вже існує більше 60 таких товариств: 9 – в Ризі, 27 – в селах Лифляндії і 25 – в Курляндії. З них найдіяльніше римське «Латишське просвітне товариство». Воно має скілька сот членів, головним чином з передової длатишської інтелігенції; при річному бюджеті в 56 тисяч карбованців воно утримує прогімназію, 11 початкових шкіл (в цих школах вчиться 800 дітей), дитячу колонію, народню книгозбірню й інші установи. Багацько дбає товариство і про влаштування популярних лекцій. З півтора року тому воно задумало заснувати народній університет з латишською викладовою мовою; було подано відповідне прохання, але відповіді на нього й досі не одержано. І не дивно, бо і як і всюди, адміністрація навіть до окремих лекцій на латишській мові ставиться вороже і дає на них дозвіл неохоче. Більшість інших просвітніх товариств в Ризі мають характер робітничих організацій. Їм не вдається розвинути ширшу діяльність, власне через їхню недовговічність. Як тільки товариство стане на певний шлях, адміністрація негайно його закриває; потім дає дозвіл на нове подібне товариство і знов закриває. В сільських просвітніх товариствах більшість членів складають селяне-господарі (біля 60 процентів), потім ідуть селяне-робітники – біля 35 процентів; інтелігентів 161