Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Про важливість усіх кавказьких нафтових джерел для ССОР в останньому періоді свідчить найкраще плян видобування нафти на 1942 р., що предвиджував для поодиноких центрів такі цифри: Мільйон тон загального тон видобутку 1. Район Баку 27,0 57,0 % 2. Грізний 4,1 8,6% 3. Майкоп 3,7 7,8% 4. Дагестан 0,6 1,3% Загально Кавказ мав постачати 74,7% всієї нафти СССР. Коли ще зважити, що нові совєтські «Баку» в Азії мало розроблені й їх роля у плані перецінена, то стане нам ясним значіння згаданого краю для советського воєнного та господарського потенціялу. На Північному Кавказі стрічаємо рідкі у світі родовища манганцевої руди. Росія мала на неї завдяки своїм багатим покладам перед світовою війною монополь. Із загальних покладів, що за совєтськими статистиками обчисляється на 671 мільйон тон лежить в Чіятурі (Грузія) 165 мільйонів тон, що мають 40 % чистого мангану і 33 мільйони у Лябніськім (Північний Кавказ). Вага кавказьких манганцевих покладів для теперішних можновладців Кремля є більшою сьогодні, коли зважити, що 400 мільйонів тон манганцевої руди з колишніх совєтських запасів лежить на Україні, яку большевики вже втратили. Поза територією України та Кавказу Москва розпоряджає ледви 63 мільйон. тон мангану, що лежать на Уралі та в Казакстані. Взявши під увагу значіння нафти та сталі в модерній війні та тотально їй підчиненому господарстві, зрозуміємо, яку вартість для воюючих сторін представляє Кавказ. Про інші поклади, які знаходяться тут у менших спільностях, не прихо диться у рямцях цього короткого на рису згадувати. 184