Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ та мусульманських духовних «Медресе". В подарунок цьому т-ву місцевий міліонер Муса Нагієв ставить роскішний будинок з концертним і театральним залями і авдіторіями, котрий коштує біля милійона карбованців. Через пів-року, а саме більше – рік, мусульманське громадянство матиме в своєму роспорядженню цей роскішний будинок; роби в йому що хочеш: чи улаштовуй вистави-концерти, чи народні читання, чи що хочеш, для всього є місце. Проти волі висовується думка, чи діждуться коли українці, що їм хто-небудь в місті поставить хоч бідненьку громадську хату? В 1908 р. заснувалось в Баку трете мусульманське товариство під назвищем; „О-во распространенія грамотности среди мусульмани“ (Нешр-Муаріф) і це т-во вичерпує виключно свої завдання в організації початкової освіти. Для цього т-во підготовляє народніх учителів і ставить шкільні будинки. Т-вом було збудовано в городі З школи, але побачивши свою помилку, що город і сам може утримувати і содержувати школи, т-во передало їх городові, а само перенесло свою діяльність на села. В Мардакянах, Шевемянах, Маштагах, Бузувнах і т. д., і т. д. т-во утримує школи на власні кошти. Склад цього т-ва і працюють в ньому здебільшого татарська інтелігенція. Засоби добувають од жертв і вистав та членських вкладок. Як видко із вище наведеного всі товариства приносять мусульманській татарській культурі і татарській народности значну користь, зьявившись як логична необхідність культурно-національного руху і поступу національно-громадської думки. В місцевому самоурядованні татарам, по кількости населення і економичному цензу, „призначено" 50 проц. гласних, вірменам – 25 проц. і росіянам – 25 проц. Татари цупко держаться купи в голосуванню і в урядуванню громадськими справами додержують національного принципу. В хазяйських економичних справах теж свого не попустять Городського голову уже по традіції в Баку вибірають не з місцевих народностей; так складаються обставини, що ні вірменські ні татарські гласні не 206