Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ артистові виконать де-які ролі з його драм. Алексєєв Месхіов згодився, але тут-же виявилось, що він—грузин з діда-прадід – не знає... грузинської мови... – Ми вас навчим, дайте тілько вашу принціпіяльну згоду. Теперішній ювиляр згодився. 1 ось через 35-ть років грузинське громадянство вітає його, і не як кого- небудь, а як національного робітника, котрий багато попопрацював з-за рампи на росповсюдження національної свідомости серед своєї інтелігенції та й сірої маси. Ім‘я ювиляра зьязується з культурно-просвітнім відродженням краю і стоїть поруч великих діячів сучасної Грузії… Біографія Володимира Сардіоновича може бути зразковою і типовою для людей недержавних націй. Син грузинського аристократа, вихований по всяких пансіонах (між иншими і в київському кадетському корпусі), під впливами єзуїто-протестанто- московським, він вийшов на життьову дорогу «без руля і без вітрил». Відсутність засобів до життя кидала його на всі боки, поки випадкова зустріч зробила з його і ідейного робітника на ріднім грунті. В цей період його життя він зустрівся з діячами нашого театру – Кропивницьким, Старицьким та инш. Вкупі з Нато Габунія – Цагарелі вони мали досить тепле товаришування, що зоставило слід у відносинах українських і грузинських діячів... По інерції це тяглогь аж до пред-останнього ювилею кн. А.Р.Церетелі, коли українське громадянство мало своїх представників на грузинськім святі... Роля в цьому Володимира Сардіоновича була з найкращих: він завжди був великим прихильником нашого краю та народу і єднання громадянств Грузії та України... Значіння ювиляра в грузинськім містецтві дуже велике, але тепер підрахувать все зроблене ним трудно. Не можемо не приєднать своє привітання ювилярові, і побажать йому успіху й слави козачої на-далі. Новий [2]. 2. Рада. – 1913. – № 38, 15 февраля (28 лютого). 213