Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Останній рік грузинського життя яскраво характеризується переслідуванням з боку місцевої адміністрації грузинської мови в церковних службах. Новий курс насамперед виявився в Кутаїсі, де начальник тюрми звелів, щоб всі арештанти „без различия категорий утром и вечером молились по славянски, выстроившись в ряды“. Протестуючи проти цього наказу, грузини посилаються на відомий маніфест 12 сент. 1801 року Імператора Олександра 1-го, де ясно сказано: г сила обстоятельств сих, общее по сему чувство ваше и глас грузинского народа, преклонил нас не оставить и не предать на жертву язык единоверный, вручивший жребий свой великодушной России.. Каждый пребудет при преимуществах состояния своего, при свободном отправлении веры своей“... Звичайно, що 1801 року конституції у нас, слава Богу, ще не було і тому свободи віри не боялися так, але й і 7 квітня 1905 року, коли нові начала уже готові були увійти в життя, ту ж свободу говорити й молитися на рідній мові, ще раз було ствержено. Наказові кутаїського тюремного начальства грузини спочатку не надавали особливого значіння. Але тепер побачили, що це е симптоматичне зьявище. Цими днями померла княгиня В.М.Тархан-Моуравова, що належала до вищої грузинської аристократії. Родичі звернулися до горійського єпископа Антонія з прсханням взяти участь в похороні з тим, щоб службу правити грузинською мовою. До цього часу такі одправи траплялися в Грузії досить часто і єпископ Антоній згодився. Але коли про це довідався екзарх Іннокентій, то нараз же заборонив єпископові ховати княгиню і звелів того дня, коли мав бути похорон, служити в церкві екзархату. Скандал скоївся грандіозний. Родичі небіжчиці, маючи великі звязки у Петербурзі, телеграфували високопоставленим особам та Саблерові... Після цього екзарх не тільки мусів дозволити Антонііо правити похорон грузинською мовою, а й прислав разом з ним на одправу свого священика й дяка. 216