Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ грузинів, почувши про такі заміри церковної бюрократії, збіраються вжити відповідних заходів, щоб не допустити скасування автокефалії грузинської церкви, в чутка, що й де які патріархи висловлюються рішуче проти цього [12]. 12. Рада. – 1913. – № 123, 30 мая (12 червня). Грузино-вірменські відносини. За останній час на сторінках кавказських газет обмірковувалось питання —де будувати дозволений і так давно жданий „Кавказський політехнікум". Біля цього питання знялась ціла газетна буря: грузини обстоювали своє грузинське місце, вірмени – своє. Як завжди, почалось з одного, а скінчилось другим. Якось то солили на верх вірменські „порядки" в тифліській городській думі – не дуже чисті з громадського погляду, зловживання, обвали будинків (недавній обвал громадського зібрання „Тифлискій кружок") і инше. Вірмени втеряли багато від розголосу мійських справ, перемогли в справі організації політехнікума поки що грузини. Щоб зрозуміть вагу цієї перемоги та її моральне значіння для грузинського громадянства – треба трохи оглянутись назад. Тепер на Кавказі народні відносини між грузинами, вірменами та татарами дуже заплутані і складні. Історичні хазяїни краю, Закавказья, грузини, за короткий час згубили свою вагу й значіння. Під московським впливом, грузинське панство майже все пішло до військової служби. „Темляк, медаль і погон“ – була найвищою метою освіченої грузинської аристократії. І ловлючи ці „отличія", грузинське панство розтеряло останнє добро своє... Коли прийшов 1905 рік, в Грузії було багато грузинів-офицерів та чиновників російської служби, а громадян набралось не густо, та й ті не уявляли з себе національної группи, компактної, з цілою й певною програмою. Досить відомий факт, що дроблення громадських національно-свідомих грузинських сил було й єсть занадто великим. Досить зазначить такі ворожі одна одній течії – федералісти, автокефалісти, соціал-демократи, соціалісти- 220