Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ економичного боку майже все Закавказзя можна зараз вважати вірменським... Таким чином вірменський народ стояв і стоїть тут дуже міцно, маючи всі засоби до боротьби за своє існування. Досить подивитися на число вірменських газет, журналів та видань, щоб переконатись по цьому покажчикові в їх силі. В Грузії вірмени не мали собі супротивників на економичному грунті. Широка вірменська хвиля, підсилена успіхом в Грузії, кинулась було й на татарські землі. Тут уперше вірмени зустріли опір з боку мусульманів. Зараз в Баку йде завзята боротьба вірменських і татарських капиталів. Татари, перси й инші дрібні кавказці, що вірують в Магомета, уявляють з себе дуже міцну коаліцію, спаяну ісламом. Російський вплив тут тільки поверховий, і в своїй організації громадських сил татари нагадують цілком вірмен. Це дає їм перевагу над иншими мусульманами. І ото дві сили, татарська й вірменська, змагаються. В цій економичній боротьбі треба шукать основи таких крівавих подій, як татаро-вірменська різня в 1905 році. Але тепер рух на татарську територію має частковий ослаблений характер. Вірмени з більшим успіхом пересуваються на грузинські землі. Такі відносини між трьома найзначнішими народами Кавказу утворились на протязі останніх 30 – 40 літ. Тепер знов життя різче поставило питання – хто ж хазяїни Закавказзя. Грузини озвались, посилаючись на історію, що вони. Тоді вірмени цифрами довели, що навіть Тифліс, столиця Грузії, має більшу частину населення – вірмен, а друга значна частина припадає на долю „руських" (кубанське військо – скільки полків та пластунські батальони), а потім уже можна поставити й грузинів. Далі вірмени, як городські землевласники і хазяїни будинків, з городської думи утворили орган вірменського самоуправління. Грузини тут були і є, але ролі ніякої не грають. І от тепер вірменам не повезло в справі організації кавказького політехнікуми: перевагу мають грузини. 222