Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Сайдашов поясняв поліції, що присутні мало знають російську мову і через те не можуть вволити волю пристава. Тоді пристав заявив: „Но незнание русского язька не дает еще права говорить по-татарски". Кінчилося на тому, що пристав дозволив балакати по татарськії під особисту відповідальність думського діяча Мухамеджана Сайдашова. Знову почав виходити татарський богословський журнал „Аддіні валь адаб". Видання це було припинилося, бо редактора його Алеева Баруді заслано в вологодську губернію [9]. 9. Рада. – 1913. – № 66, 20 марта (2 квітня). До киргизів звернувся голова думської мусульманської фракції з проханням подати йому відомосте про користування киргизів землею та про заходи уряду, що за останні роки почав одбірати киргизькі землі і нарізувати їх переселенцям. Відомости ці потрібні і будуть використовані при обміркуванні законопроекти про заведення селянського положення в степних областях [10]. 10. Рада. – 1913. – № 67, 21 марта (3 квітня). Татарський двохтижневик „Мектеб". У Казані почав виходити новий татарський журнал – двохтижневик „Мектеб“, присвячений питанням просвіти та педагогіки [10]. 10. Рада. – 1913. – № 67, 21 марта (3 квітня). Діти киргизів, попадаючи з вільних степів до міських шкіл, дуже мруть. Статистика показує, що в Астрахані помирає од сухот більше 50 проц дітей киргизів, що вчаться по гімназіях, тоді як серед киргизьких дітей, що живуть в степах, процент смертности у віці од 10 до 20 літ не вищий і краплі од нормального. Зважаючи на це астраханська міська дума звернулась до міністерства народньої освіти з проханням збудувати в степу мужську гімназію з пансіоном для киргизів [11]. 11. Рада. – 1913. – № 69, 23 марта (5 квітня). 241