Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ В міністерство просвіти татари подали проект університету для учителів і учительок-мусульман. В Казані губернатор заборонив татарам клопотатись про одкриття спеціальної жіночої гімназії для мусульманок [13]. 13. Рада. – 1913. – № 76, 2 апріля (15 квітня). Гімназія. Киргизи з Актюбинська (Тургайської области) домагаються своєї мужської гімназії. Киргизів досі вважали за темну дикунську массу – пише „Р. М.“. Коли вони й учили своїх дітей, то тільки в нижчих російських та киргизських школах. Але тепер серед них прокидається свідомий національний рух. Киргизи заявляють, що їм потрібна своя киргизська інтелігенція, що близько стояла б до народа і розуміла б його. Киргизам треба не тільки адвокатів, лікарів, а насамперед людей, що працювали б в громадських та земських установах. Досі про киргизів „дбала" російська адміністрація „чуждая населенію, не знающая ни его уклала, ни его обычаев». Тургайський губернатор (живе в Оренбурзі) звернувся до попечителя оренбурз. шкільної округи і міністерства освіти з проханням як найшвидче одкрити для киргизів актюбинського повіту казенну киргизську гімназію на 8 класів [14]. 14. Рада. – 1913. – № 83, 10 апріля (23 квітня). Ознайомлення з татарськими та башкірськими школами. Рада Пироговського т-ва звернулася до таврійського та уфімського бюро з проханням скласти програми для дослідження татарських і башкирських шкіл. Зібрані матеріали буде передано д-рові Рохліну, котрий виробить загальний проект програми дослідження хедерів та инородчеських шкіл і подасть його на обміркування XII пироговського зьїзду [14]. 14. Рада. – 1913. – № 83, 10 апріля (23 квітня). Лекції татарською мовою. 243