Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Астраханські татари асігнували 3.000 карб, що-річної субсідії, призначали й місце для власного будинку учительської семинарії, котра має випускати учителів російської і татарської мови [15]. 15. Рада. – 1913. – № 92, 23 апріля (6 травня). Темнота серед черкесів. Темнота серед черкеської людности досягає неймовірних розмірів. Ще недавно (1910 році), під час холєри, черкеси єдиним засобом боротьби з цею пошестю вважали спеціальну жертву: за великі гроші купували зовсім чорного вола, різали його, здирали шкуру і під священні співи муллів обносили її навколо всього аулу, а мнясо споживали, як свячене. Санітарних заходів ніяких не можна було вжити і траплялося иноді, що цілі аули вимірали. На останньому зьїзді черкесів у Катеринодарі поставлено було питання про поширення освіти серед черкесів. Але проти шкіл знайшлося багато промовців, які пригадували, що ще в 90-х роках, коли черкеси згодилися на російські школи, до них наслали православних священиків, які почали в школах благословляти дітей. Тоді, під впливом муллів, черкеси одмовилися давати на школи гроші і посилати туди своїх дітей. Розуміється, що й тепер всі боялися чогось подібного [16]. 16. Рада. – 1913. – № 121, 28 мая (10 червня). У татар. При казанському народньому університеті засновано спеціальний одділ, на якому читатимуть лекції татарською мовою. В малмижському повіті імам заявив у мечеті, що його конкурент, поступовий, всіми поважаний мулла Юнусів, земськими книжками русіфікує татарських дітей. Темна юрба тут же в мечеті побила Юнусова. Не вдовольнившись цим, імам доніс адміністрації, що Юнусів революціонер, і після цього в Юнусова було одібрано й указа [16]. 16. Рада. – 1913. – № 121, 28 мая (10 червня). 245