Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ очевидячки, нема підвалин і до спільного виступу. Тому, зрештою, ми не дуже шкодуємо, що на конгресі не лунав голос в оборону прав української нації, бо ми гадаємо, що в инших обставинах вона здолає привернути до себе більше уваги, як то показали численні виступи в пресі в оборону України п. Волховського, нашого полтавського земляка. С.Подолянин [6]. 6. Рада. – 1910. – № 151, 6 іюля (19 липня). Голос життя. Дебати в Державній Думі про науку народніми мовами по народніх школах серед інородців ідуть своїм ладом. Заступники недержавних націй дають все нові й нові докази того, що тільки та народня школа може бути справді народньою, яка не нехтує народньої мови, а навпаки кладе її в основу всієї науки, користується нею, як першим знаряддям для освіти. Після цілого ряду промовців, що обороняли право народніх мов у шкільному обіході, виступив і київський депутат, проф. Лучицький з обороною спеціяльно української школи. Звичайно, трудно сказати щось нове в цій елементарно-простій і всім добре відомій справі, як право кожного народу вчитись свовю рідною мовою. Та цього в данному разі й не треба було; завдання промовців тільки нагадати Думі про те, що раз-у-раз вона має тенденцію забувати, або навіть перекручувати, як це було в промові єн., бвлогія, що народньою мовою українців та білорусів вважає мову російську. І проф. Лучицький виконав свою повинність, знов поставивши перед Думою те пекуче питання, яке давно вже допікає Україні, а найбільше її народнім масам, що нидіють у темряві через чужу науку. Цілком справедливо промовець став на самий педагогичний грунт, і з цього погляду дав незбиті докази за право українського народу вчитись своєю рідною мовою. Нема жадних підстав од одних народів одбірати те, що дається иншим, як це пропонують октябристи: наука рідною 27