Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ викорінити серед них „зловредный" „сепаратизм", і з цією метою, в першу чергу, почав накидати албанцям арабський алфавит, замісць досі вживаних ним в письменстві грецького та латинського алфавитів. Однак конституційні иаціоналисти помилилися. Коли албанський народ не потурчився тоді, як національна його свідомість стояла на невисокому рівні, то тим більш він не міг піддатись денаціонализації тепер, коли його національна свідомість зросла до потреби широкої національної автономії. В марті 1910 року в місті Монастирі зібрався албанський конгрес, на якому ухвалено боротись всіма силами за свою національну справу. Незабаром Албанці від слів перейшли до діла й почали чинити оружне повстання проти турецької поліції та війська яке прийшло викоріняти албанський сепаратизм. Через місяць це справжнє оружне повстання охопило всю Албанію. Турецький уряд щоб довести, що при новому ладу „все благоденствує" послав в Албанію майже стотисячне військо під проводом генералісімуса Шефкет-Тургут паші. Албанські депутати, на чолі з відомим героєм революції Ізмаіль Келаль-беєм, протестували в парламенті проти експедіції і радили, замісць генералісімуса з військом послати в Албанію прихильного генерал-губернатора з планом реформ. Одначе турецькі централисти робили по своєму і Шефкет-Тургут паша, маючи під рукою величезне військо, огнем й мечем засмирив Албанію. Та і після тої останньої крівавої купелі, албанці не заспокоїлися. Весною цього року вони знову підняли червоно-чорний прапор свого національного героя, великого Скандербега. Цим разом повстання охопило ще більші маса албанців. В оборону рідного краю повстали не тільки ті албанці, що живуть під турком, а й албанці з Італії, Греції, а надто з Чорногорії. Коли вже попередні повстання албанців вимагали від турецького уряду великого напруження й сил, то цьогорічне повстання для свого втихомирення вимагав того ще більше. Річ в тому, що останні політичні події на Балканах і в Азіятській Туреччині як от анексія Боснії й Герцеговини, 275