Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ італійського парламента навіть прибув вже до Албанії, щоб там на місці довідатися про повстання й жадання повстанців. Австрія тако ж радить туркам замиритись з Албанією. Тепер як раз повстання дійшло до своєї найвищої точки. З Албанії повідомляють, що там вже обібрано тимчасовий уряд, на чолі якого став італійський албанець Тоцці. Тимчасовий уряд в своєму універсалі оповіщає й обіцяє, що з цього часу албанці будуть незалежним і вільним народом й що надалі, між албанцями магометанами й христіянами не буде робитись ніякої ріжниці, бо у всіх албанців одна мова, одна доля й один ворог – турки, котрих необхідно вигнати з країни. Після того як полумья повстання знялось так високо, після того, як албанці виставили певні вимоги та пролили запах стільки крови, після того як вихорь повстання захопив і сусідів – після цього всього ледве чи можна сподіватися, щоб туркам пощастило тільки однією військовою перемогою втихомирити країну і вернути її до попереднього становища. В найкращім для себе разі – Туреччина муситиме витягги із парламентського архіву албанську пам'ятну записку і дати албанцям те, що їм необхідно для того, щоб жати і культурно розвиватись як нація. Очевидно, що національне чуття, національні традіції можна загнати в глибину, можна засипати попілом, але знищити ці чуття, навіки погасити їх вогонь – це безсилий зробити найбільш жорстокий на всьому світі уряд. Шкода тільки, що поневоленим націям цю очевидну істину приходиться доводити потоками крови своїх найкращих синів. П.Понятенко [4]. 4. Рада. – 1911. – № 125, 4 іюня (17 липня). 277