Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ партикуляризм цієї країни лишився ще у всій силі. Офіціяльно Бретань не істнує навіть по імені, бо її територія поділена на пьять департаментів з окремими назвищами – по тій самій системі, по якій, в цілях державного обьєдання, порізано й перекраяно всі французькі провінції. Але бретонці зберегли свої національні властивости, свою мову, свою літературу, свої традиції, навіть свої поганські (язичеські) обряди, пристосовані до католицьких свят. Патріотизма ради бретонська інтелігенція відродила навіть культ колишніх друїдів, який був релігією цього краю до християнства, Що-року по ріжних місцевостям Бретані влаштовують величезні символічні свята по ритуалу друїдів, і тут знати перемогу бретонського убрання, мови, пісні. Запрошуюгь з-за моря бретонських братів з Уельса і Корнуельса, з Ірландії й Шотландії, і що-року все білш упевнено та енергійніше проголошують права бретонської національности. Де-які ватажки бретонського руху доходять в своєму місцевому патріотизмові до того, що не тільки прилюдно цураються французької національности, але ще й виказують охоту накладати з першим-ліпшим ворогом Франції, аби тільки за його поміччю оддідитися од Франції і відбудувати незалежну Бретонську державу. Бретонський публіцист Лемерсьє-Дерм в своїй дуже поширеній брошурі так і каже: „Германія нічого лихого нам ніколи не робила, а Франція завдала вам багато лиха. Ми нічого проти Германії не маємо, а тим часом Франція – наш ворог». І от Франція, якій дійсно загрожує сеператизм, бореться з ним, бо держава инакше поводитись в таких справах не може. Але способи боротьби такі, що на них слід звернути увагу тим, хто очевидячки й у сні скрізь бачить сепаратизми. Звичайно „міри" пропонують тільки культурні: паріотичні маніфестації, і певно без брязкоту шибок – читання для народа, боротьба при допомозі преси і т. п. І слід зазначити, що про арешт брошури нема й мови та що на репресії особисто проти автора й поготів ніхто не натякає [10]. 285