Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ до уголовного суду. На суді жандармський унтер Лісковський, який робив трус у баби Корженевської, клявся і запевняв, що баба „вооружала детей против государственности и православия“. Суд оштрафував бабу на 5 карб. [9]. 9. Рада. – 1913. – № 209, 12 сентября (24 вересня). Російська мова. Граф Воронцов-Дашков в своєму справозданні між иншим говорить і про значіння російської мови на Кавказі: він рішучо висловлюється проти русифікації, але в той же час зазначає, що всі народи на Кавказі хочуть вчити дітей російської мови. «Рус. Слово» (ч. 198) робить з цього приводу де-які ширші висновки. Вже по всьому світу починають визнавати й поважати російську мову, але, як це ве дивно, в межах самої Росії російська мова стрічав виразно вороже відношення. Це робиться тільки через те, що знання російської мови прищеплюють штучними засобами і часто-густо на шкоду вивченню матерньої мови. Чи давно було заборонено друкувати Библію по-українському і переслідували молитовники, надруковані литовською мовою (що ні в якому разі не було в інтересах навіть самих обрусителів). Скільки й тепер переслідувань місцевих мов! Хіба мало особ що-року обвинувачують за таємне навчання на польській мові. Саме оді заходи й заважають успішному поширенню російської мові. Навряд, чи хто-небудь навіть з ворогів обрусіння буде сперечатися, що в так й величезній державі, як Росія, повинна бути одна загально-державна мова і що такою мовою не може бути ні польська, ні финська, ні українська, ні тим більше німецька, а може бути тільки російська. Та що й казати: ніхто ж не претендує з недержавних народів на загальнодержавне значіння своєї мови. «Рус. Сл.» так гаряче обстоює російську мову, коли їй все таки ніщо не загрожує. Хотілося б частіше бачити в газеті статті в обороні мов недержавних народів [10]. 10. Рада. – 1913. – № 199, 31 августа (13 вересня). 34