Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ продукти, а насамперед зерновий хліб, розуміється, хотілося б і надалі заховати національний гніт. До останніх часів „русская“ земельна буржуазія центральної Росії майже не підлягала конкуренції з боку країн, поставлених в кращі умови, напр., з боку Україні. Як відомо, Україну вважають „житницей Россіи“; і справді вона має усі шанси бути нею. Україна не знає постійних неврожаї —цього прокляття центральної хліборобської Росії; пересічний врожай з однієї десятини на Вкраїні майже вдвоє більший, ніж врожай в центральній Росії; український хліб, нарешті, вищої вартости, ніж хліб, що збіраеться на ланах центральної Росії. Усі ці переваги при нормальнім стані річей повинні були б привести до того, що як на внутрішнім, так і на закордоннім ринках український хліб повинен був би витіснити хліб центральної Росії. В звязку з цим, на Вкраїні мусіли б розвивать сільське господарство і капіталізм. Але ми бачимо тут зовсім иншу картину. Всякими „хитрими механіками", через всякі комбінації з залізнодорожними таріфами, ввозними та вивозними пошлінами, таможенними ставками – український хліб обезцінюеться і прирівнюється в ціні до хліба центральної Росії. Таким чином, ціною експлуатації найбагатійшого краю, України, купується економічний добробут кількох тисяч ,истино-руских“ поміщиків центральної Росії. Представники промислового капіталу т. з. центрального промислового району почувають себе не менш гарно під крильцем бюрократичного централізму. Усякими засобами бюрократія хоч і не зовсім паралізувала, то увесь час його гальмувала. (* Щасливим винятком з цього загального правила є Царство Польське, але це залежить од особливих причин, на яких ми в данний момент не маємо спроможности спинятися). В результаті „русскіе" фабриканти та заводчики зробились повними хазяїнами внутрішнього ринку, бо на „окраїнах" капиталізм був у початковій стадії розвитку, а можливість закордонної конкуренції було паралізовано надзвичайно високими ввозними пошлінами. Як відбивався такий ненормальний стан річей на промисловім 47