Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ РОЗДІЛ 1. НАЦІОНАЛЬНЕ ПИТАННЯ 18 листопада 1907 р. Національне питання в третій урядовій декларації. Не одріжняючись в цілому майже нічим од перших двох урядових декларацій, третя декларація проте в одній своїй частині силкується сказати нове слово. Це нове слово – національне питання, про яке перша декларація майже не згадує, обмежуючись обіцянкою „впорядкувати місцеві уряди й самоуправи, вважаючи на краєві осібности". Довжелезна друга декларація теж одводить національному питанню останнє місце. „Самоврядування – каже друга декларація, – з де-якими викликаними місцевими обставинами відмінами, є думка завести в Надбалтійськім та Західнім краях та в Царстві Польському, виділивши в особливу адміністративну одиницю місцевости в яких скунчилися з давних давен чисто-руські мешканці з спеціяльно-руськими інтересами". Оце все, що обидві попередні декларації сказали по національному питанню. Як бачить читач, сказано небагато ні з зовнішнього, ні з внутрішнього боку. Зате декларація, прочитана 16 ноября перед третьою Думою, очевидно, має на думці заповнити цю галявину. І в самій декларації, і в, так мовити, „приватній" промові П.А.Столипіна національному питанню присвячено дуже багато уваги. Можна навіть сказати, що з усієї третьої декларації й з усієї промови прем'єра пункт про національне питання розроблено найширше й освітлено найясніше. Було б, звичайно, дуже приваблюючим спинитись на причинах, які викликали таку яскраву еволюцію в поглядах уряду на національне питання, на те саме питання, про яке ще за кілька місяців перед цим уряд цілком щиро запевняв, що його вигадали вороги Росії. Та нас зараз цікавить наший бік справи: нам хотілося б встановити, наскільки національна програма уряду являється наслідком справжнього розуміння 5