Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ здійснити цю пропозицію. Газета гадає, що раніш треба відкрити в Єрусалимі свій університет, який і підготує грунт потрібний для синедріона [14]. 14. Рада. – 1914. – № 24, 30 января (12 лютого). Річні збори Гільфсфеурайна. 13 (26) апріля в Берлині відбулись річні збори єврейського культурно- благодійного товариства Hilfsverein. З протоколу цих зборів довідуємось, що трати цього товариства в 1913 році досягають милійона марок, при чому вони зроблені головним чином на такі справи: 370 тисяч марок на допомогу балканським євреям, що потерпіли від війни; 230 тисяч на допомогу еміграції євреїв з Росії, і 294 тисяч марок на шкільні справи. Становище євреїв у 1913 році в Східній Європі визнано дуже кепським, бо з одного боку тяжко відбився на них економічний кризи в Галичині, з другого – невдала боротьба за рівноправність і збільшення антисемітизму в Руминії, з третього – примусова еміграція з Росії і, нарешті, значне збільшення кадрів шкільної молоді, що через усякі процентові норми зостається по- за школою. Оскільки кепсько впливає на життя єврейської нації еміграція, можна судити по кількости емігрантів в 1913 році. В самі тільки Сполучені Американсьькі Штати в 1912 р. емігрувало 85.738 душ, а в 1913 – 138.005 і з них 96.000 належить до Росії (коло 70 процентів всих емігрантів з Росії). В 1913 році товариство утримувало 42 школи (2 в Галичині, 4 в Руминії, 4 в Греції, 4 в Європейській Турції і 28 в Палестині), в яких вчилось коло 7 тисяч учнів. Але найбільш цікавим пунктом зборів був виступ провідника товариства доктора Пауля Натана в справі недавнього конфлікту Hilfsverein’а з сіоністами, про головні стадії котрого ми в свій час повідомляли читачів «Ради». Цей виступ промовисто підкреслив той вплив, який зробили на П.Натана масові протести проти його асиміляційних заходів в Палестині. Натан пояснив конфлікт тимчасовим непорозумінням, бо правління Hilfsverein’а не сходило і не думає сходити з тих принціпів, на яких спочатку заснувало свою просвітню діяльність. З національного 82