Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ декабрі цього року? Чи послухається поради премудрих товаришів кол. міністра Федорова теперішнє міністерство Столипіна, яке прінціпіяльно рішило поставити в Думі на обміркування справу про недержавні мови в нижчих школах разом з питанням про загальну народню освіту? Невже вони певні, що і самі октябристи обійдуть мовчанням, хоч би й при обміркуванню того ж таки закона, про народню освіту, облишать справу з рідною мовою в школах, коли вони по власній ініціятиві утворили вже давно спеціальну підкомісію, для розглядання цього діла? І це тоді, коли життя приносить трохи не що-дня нові докази того, що в справі задоволення бажань недержавних націй ми вертаємось до „status guo ante bellum". Ми писали недавно, як подільські земці звели до нуля гарне бажання духовенства – завести рідну мову в народній школі на Поділлю. Тепер прийшла черга і до поляків. Як сповіщає варшавський офіціоз, варшавський інспектор народніх шкіл офіціальним циркуляром заборонив учителям користуватись рідною польською мовою при навчанню арифметиці. Польську мову можна вживати тільки в перших групах, де учні ще не вміють добре по російському говорити. Інспектор добивається цим циркуляром того, щоб випускні екзамени учні складали тільки по російському. Таким способом з закона 15 окт. 1905 року, що давав хоч де-які права полякам в школі, майже нічого не лишається. Сумна історія коїться і з армянською народньою школою. В армян, як відомо, вся шкільна освіта з давних давен була в руках духовенства. А духовенство од католікоса-патріарха до останнього дячка було виборне, то й не диво, що воно обстоювало народні інтереси і сама школа була щиро демократична, справді народня. Содержувалась вона на народні гроші. Заправляли школою виборні сільські ради. Навчання велось на армянській мові. Програма в школі досить широка. Тип школи виробляє саме духовенство. Тільки така вільна школа могла піддержувать 9