Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ містах зосталися без усякого заробітку. Не кооперативні крамниці і спілки шкодять єврейській торговлі: вони нічого не варті в порівнянні з стихійним рухом польського громадянства [5]. 5. Рада. – 1913. – № 24, 29 января (11 лютого). Заборона польських написів. Цими днями у Мінську поліція звернулася до всіх хазяїнів ресторанів, кондітерських і т. ин. підприємств з вимаганням зняти вивіски й плакати, писані польською мовою, поховати коробки, серветки і навіть меню з польськими написами. При цьому поліція заявила, що дозволяє написи французькою, німецькою, англійською та всіми иншими мовами, за винятком польської. Подаючи цю звістку, польські газети називають діяльність міської поліції незакономірною і посилаються на Височайше затвержену постанову комітети міністрів 1 мая 1905 року [6]. 6. Рада. – 1913. – № 29, 5 февраля (18 лютого). Польсько-литовська боротьба. Цими днями у віденському окружному суді розглянуто справу, що являється дуже характерною для польсько-литовських національних відносин. Коли за останній час в костьолах для католиків-литовців стали ксьондзи правити де-які церковні служби литовською мовою, то ворожнеча поляків до литовців сильно зросла. Торік у містечку Гедройцях, в костьолі, було призначено додаткову службу литовською мовою для литовців, чисельність яких у гедройцькім повіті досить велика. Окрім литовців на цю службу до костьолу прибули й поляки. Правив службу приїзжий ксьондз-литовець. Скоро тільки почали співати на литовській мові церковних пісень, як серед поляків почувся гомін, а потім тих самих пісень почали вони співати польською мовою. Співали таким побільшеним голосом, щоб заглушити литовські співи. Коли ксьондз почав їх умовляти, то поляки закричали: „Ти не наш ксьонд! Не хочемо тебе й слу хати. Іди собі туди, звідки прийшов!" 92