Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Скарги польських прогресистів і націоналістів на русифікаторів і германізаторів турбувати нас вже не можуть, бо не може нікого непокоїть логіка, що проказує: «коли якраду я – то добре, коли крадуть в мене – то погано»… [12]. 12. Рада. – 1913. – № 67, 21 марта (3 квітня). На грунті польсько-жидівської боротьби. Харківський та бесарабський „Поземельні банки“ клопочуться про дозвіл їм одкрити операції у Варшаві. Досі „русским" банкам не дозволяли одкривати відділів у Царстві Польському. Тепер же згадані банки сподіваються добути дозвіл, зважаючи на те, що місцеві польські банки не дають кредіту жидам, яких тут є дуже багато [13]. 13. Рада. – 1913. – № 76, 2 апріля (15 квітня). Польсько-литовські відносини. Польська аристократія знов почала доносити вищим сферам на литовський національний рух, називаючи соціал-революційним, себ-то небезпечним для держави. Петербурзькі литовці довідалися, що посли Державної Ради й Думи, а також архиєпископ Ключинський ходили до міністра внутрішніх справ та инших впливових особ в справі по збавленого парафії ксьондза Гінтовта: запевняли уряд, що кс. Гінтовт переслідував не литовців, а соціалістичну пропаганду в Литві. Вони запевняли уряд, що в Литві уряд може вірити тільки польським поміщикам, а литовська голота вся перейнята соціалістичними ідеями. Коли уряд не буде переслідувати литовського руху, а навпаки—допомагатиме йому, то урядові скоро доведеться пожалкувати про це, бо під захистком литовського імени ховається соціализм.“ Редакція „Viltis’a" запевняє, що має цілий список особ, котрі старалися представити петербурзьким чиновникам литовський рух, як соціалістичний [14]. 14. Рада. – 1913. – № 78, 4 апріля (17 квітня). Польсько-жидівська боротьба. 97