Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

153 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 По визнанні Східньої Галичини польською провінцією з боку союзних послів ніяк не зазначено такого-ж визнання з боку самого населення. Останні події в Польщі кажуть як раз про протилежне. Але в Східній Галичині ми маємо, в крайньому разі де-який відсоток польського міського населення, але в Західній Волині й цього немає. В цім «воєводстві» на 1.125.000 українців припадає 165.000 поляків. Нещодавно навіть Ллойд-Джорж відчув потребу констатувати, що третина населення Польщі понад 9 мілійонів осіб зазнає знущань і поневолення. З другого боку Франція всіми заходами піклується про відродження» Польщі, покладаючи на неї «почесну» місію – охороняти недоторканість грабіжницької Версальської умови, шляхом постійної військової погрози у відношенню до Німеччини. Але вперта боротьба французьких імперіалістів за панування над Европою, зруйнувала Францію, і нарешті призвела до занепаду державні фінанси. Це своєю чергою викликало урядову кризу в цій країні. Песимістичний тон польської преси в звязку з приходом до влади нового кабінету Пенлеве – характеризує собою різкий зворот у взаєминах ніж Францією та Польщею. Дуже характерним в цім відношенні – є відмовлення французького президента – Думерга відвідати Варшаву не дивлячись на настирливі запрошення польського міністра закордонних справ Скшинського. На крівавих утисках і фізичному винищенні мілійонів українців та білорусів будувалась, могутність папської Польщі. На живому тілі народів – українців, білорусів, литвинів та німців – нарізано державні кордони сучасної Польщі. Тепер навіть англійський уряд консерваторів відмовляється гарантувати ці кордони. Криваві події в Польщі починають викликати голоси обурення і в французькій буржуазній пресі. Під впливом революційно-повстанського руху українських та білоруських селян, що бореться за соціальне й національне роскріпачення в Польщі почали були балакати про земельну реформу. Але, сучасним польським державним мужам, здається, «дано лише добрі пориви, а здійснити їх сил не дано».