Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

155 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 пролетаріат і частину дрібної буржуазії. Більша дорожнеча викликає, в свою чергу, боротьбу за збільшення заробітної платні, що приводить до грізних соціальних конфліктів – страйків і локаутів (страйк з боку підприємців). Часткове оздоровлення польських фінансів купувалося коштами збільшеного податкового нажиму на промисловість і торговлю. Тим часом як великі виробничі витрати в промисловості, наслідком збільшення дорожнечі, а відціля і заробітньої плати; позбавили польську промисловість, що працювала на вивіз, можливости працювати иа закордонних ринках, через конкуренцію з боку дешевших виробів наших країн (головним чином, Чехословаччини). За відсутністю закордонних ривків збуту і малих розмірів внутрішнього ринку – Польська промисловість увійшла в смугу затяжної кризи. В найтяжчому стані перебувають головні галузі польської промисловости – металургійна й текстильна промисловість. Тяжке становище металургійної промисловости польської частини Горішнього Шлезку збільшується труднощами здобуття з закордону сировини – залізної руди. До світової війни – одна третина потрібної Горішньому Шлезку кількости залізної руди одержувалась з нашого залізнорудного Криворіжжя. Лодзь та Білосток головні осередки польської текстильної промисловости тепер завмірають за відсутністю ринків збуту. Аджеж своїм довоєнним розвитком польська текстильна промисловість завдячувала виключно російсько-українському ринкові. Безробіття в Польщі вдалось зменшити, відіславши до Франції вежу армію до 500 тисяч розорених та малоземельних селян на сільсько-господарські роботи. Але промисловий пролетаріат в містах все більше терпить від застою й безробіття – перебуває в жахливім становищі. В кінці лютого 1925 р. телеграф приніс знаменне для теперішньої польської кризи повідомлення: