Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

170 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 Шляхом морських амбіцій Польщі. (Від «лєгенди Балтику» до заморських кольоній.). І. Теза Вільсона, шо вільна Польща мусить мати вільний доступ до моря, була не легка до здійснення. Хоч атмосфера у Версаю в пол. 1919 р. була насичена ненавистю до переможених німців, але серед самих таки диктаторів мира не було згоди щодо того, чи дати Польщі доступ до моря з Ґданськом, чи замкнути її в коптинентальнпх границях. Ворогом першої концепції була Англія, точніше речник її Льойд Джордж, В результаті викраяно т. зв. коридор, який вузькою шийкою через Поморя получив державний корпус Польщі з Балтійським Морем, з його берегом довжиною 635 км., а з Ґданська й околиці утворено вільне місто, залишаючи в арт. 100 – 108 мирного договору за Польщею цілу низку далекойдучих прав. Користаючи з того, польські властп обсадили 10 лютого 1920 р., себто 10 літ тому військом приділену Польщі територію Поморя і в париській конвенції та варшавському порозумінні за безпечили подрібно признані Польщі права в Ґданську. Рішення держав антанти не вдоволило вповні поляків, які вважали його тільки паліятивом. Історичні права та практичні міркування дотично Гданська з його богатим у технічне вивінування портом казали полякам добачувати в тому вирішенні кривду. Це почуття особливо збільшилось, коли вже перші місяці виявили велику ворожість населення і влади Ґданська до Польщі та її прав. Відомий страйк портових робітників у 1920 р., тоді коли більшовицька армія натиска ла на Варшаву, страйк, яким утруднювано довіз амуніції, і цілий ряд інших більше й менше поважних конфліктів з урядом Ґданська – ось факти, які переконали Польщу, що Ґданськ не заступить їй ніколи власного порту. Тоді й виринула думка будови порту на власному березі в Ґдині, думка у великій частині сьогодні здійснена кольосальним накладом матеріальних коштів. ІІ.