Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

173 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 Проблєма ця моглаб нас остільки цікавити, оскільки її позитивна розязка зменшилаб кольонізаційний похід польського елементу на нашу національну територію. Та на це мала надія. Польща від своєї «історичної місії на сході» не відкажеться так легко, хоч до речі може більш доцільно булоб для неї зуживати цю енергію на загрожених позиціях „західних кресів". Ось хоч би само те оспорюване Поморя. Згідно зі статистичними даними з р. 1927, є там 11.2 проц. німців, а землі вони мають по катастральним даним з тогож самого року аж 43.2 проц. А до того стан їхнього посідання постійно зростає, бо – як читали ми на днях в „Курєрі Познаньскому“ (ч. 28) – уже в роках 1925 – 28 перейшло на Поморю з польських рук у руки німецькі 422 обєктів, у тому 326 рільних господарств загального простору 4.000 гектарів. Ті німецькі руки – як подає та сама газета – це німці-кольоністи з Волині і Поділля, яких стягає на Поморя якась «невідома сила»... Чи застановляються над тим польські урра-патріоти, які всякими засобами борються за те, аби Волинь – як сказав мін. Юзефський – не стала четвертим воєвідством «Малопольщі»? Чи важко відгадати, що ця „невідома сила“ – це добре відома і полякам місійна дурійка, яка пхає їх на схід і сприяє операційному плянові західних сусідів? V. Одначе вернім до кольоній. Польща мандатаром бувших німецьких кольоній... Ми ледви заінтересовані в тому, чи виграють їх, чи не виграють їх поляки на льотерії в найближчому році. Але міркувати на ту тему нам можна, в тих міркуваннях чогось насуваються ріжні спогади й факти, які туманами окутують світлі перспективи Польщі як майбутньої метрополії кольоній. Пригадується тут крах із експльоатацією спіртового монополю в Туреччині, банкроцтво і її ліквідацю з великими втратами, як теж невдачі з концесією товарових складів здовж анатолійсько-багдадської залізниці. Пригадується і ввесь адміністраційний кошмар на наших бідних «кресах», але хочемо бути зовсім обєктивні, проганяємо їх і