Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

186 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 Промова посла М. Струтинського, виголошена ц. р. підчас дебати над бюджетом на пленарному засіданні сойму в дні 7 лютого 1930 року міністерства освіти й віроісповідань. Хоча польський нарід у недавній минувшині має наглядну лекцію, до чого веде дена ціоналізайна політика, дотеперішні польські уряди не користали з досвіду Познаншини і Конгресівки, навпаки вони просто невільничо копіювали пруські й московські зразки. (Текст цієї промови є буквальним перекладом офіціяльного соймового стенограму). Не дивуємося цьому. Напрям польської політики у відношенні до українського шкільництва і комплексу справ, що входять в обсяг діяльно сти міністерства освіти, надала східньо- галицька бюрократія, вихована в дусі невідповідальности (здавалося їй за австрійських часів, що своєю політикою у відношенні до українців обтяжує не конто польське, тільки конто Відня), вихована в школі найтупішого відламу польської шляхти, т. зв. подоляків, у школі, яку в останніх літах перед війною опанували теоретики і практики вшехпольського напрямку, тої дивної мішанини націоналізму німецького і чорносотенства московського. Може те, що скажу, для багатьох з вас буде новістю: польська політика у Східній Галичині в пруському стилю розпочалася фактично майже одночасно з „Культур камф“-ом на Познаншині. В 3 роки після створення Ради Шкільної Краєвої у Львові, т. зн. в 1871 р., з 1293 шкіл з українською мовою навчання лишилося тільки 572. Від того часу мусіли ми боротися за кожну народню школу, кожна середня школа має свою довгу історію, а в боротьбі за український університет у Львові, тоді справу всеукраїнського значіння, лилася навіть кров. Наш дорібок на полі шкільництва за австрійських часів коштував нас багато жертв і багато трудів. З цієї трибуни чули ми голоси пп. Ярузельських і Косидарських про ідиллічні польсько-українські взаємини, мовляв від часу до часу закаламучувані зі сторони віденського уряду, якого головною підпорою було „Коло Польське", і зі строки Берліна, якого наслідувачами були учителі тих панів, ззки поробили ся підпорою моральної санації.