Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

208 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 Вмирає він теж у моменті, коли уряд рішився петрифікувати істнуючу владу реформою державного устрою, що викликує найповажніші застереження навіть у проурядовому таборі. Словом відходить маршал Пілсудський у моменті рішальних для Польщі перемін, напередодні подій, які матимуть вплив на формування цілої її будуччини. Чи зуміють наслідники маршала перевести до кінця справи, які він залишив незавершеними? Чи взагалі можна найти заступників для індивідуальности, яка робила багато дечого незрозумілого навіть для свого найближчого оточення, яке щойно згодом добачувало льоґіку поведінки тієї дивної людини? Чи смерть маршала Пілсудського не буде гаслом для розпутання наново внутрішньо-польської боротьби між двома таборами, що їх ділить не стільки нинішній політичний світогляд, що психіка, вирослих серед іншої атмосфери ідей та діл? Чи смерть Йосифа Пілсудського облекшить чи теж може ще більше погіршить умовили для розвязки справ, які досі стояли позаду заінтересувань маршала, – справ національної політики? Відійшов маршал Йосиф Пілсудський із заповітом, що „не може бути в державі коли вона не хоче йти назустріч загинові – забагато неправди“, – відійшов з заповітом, щоб „наша окраїнна політика була політикою чесною" та щоб протиставилася тій політиці, якої гаслом є „горе переможеним". Відійшов осяяний легендою, яка втрималася не вважаючи на риський мир і деякі його закордонні наслідки, з лєгендою людини, все своє життя свідомої найбільшої небезпеки для всіх поляків від московського сходу. Відійшла людина, яка ледви 20 літ тому 6-го серпня 1914 року – розпочала, як сама вона висловлювалася, „казкову і незнану в давній Польщі карієру... таку блискавкову карієру, яку рідко стрічається в житті народів", відійшла людина, яка всеж мала завеликі заміри, щоб можна було їх здійснити за 20 літ, навіть при тому величезному свому щасті, на яке завжди покликувався Йосиф Пілсудський. Чи ті заміри, ті його заповіти, хтонебудь і коли небудь зможе ще здійснити важке це питання будуччини: будуччини Польщі і подекуди тих народів, які долею історії опинились у її межах [10].