Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

213 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 П.Червіський є тієї думки, що Польща не повинна допустити до того, щоб західньо- український імперіялізм використала якась інша держава. Це можна зробити тільки так, що українці в межах Польщі дістануть широкі свободи. „Маємо в наших межах 7 міліонів славянських меншин, політика Німеччини раніше чи пізніше зробить для нас цю проблему незносною. Мусимо за всяку ціну розвязати її в спосіб корисний для Річипосполитої." Вірний засаді, що треба мати кілька політичних концепцій, автор каже, що якби західньо-український імперіялізм хотів співпрацювати тільки з Чехословаччиною чи Німеччиною, то Польщі не залишається ніщо інше, як підтримувати іреденту над Дніпром і... польонізувати Волинь [11]. Ганебна, страшна по своїй суті та змісту Мюнхенська угода про розчленування Чехословаччини безпосередньо вплинула і на Польщу. 10 листопада 1939 року. Держава чехів, словаків та українців У НОВИХ МЕЖАХ. Після рішення віденської арбіражної комісії та після порозуміння з Польщею устійнено нові межі чесько-словацько-української держави. Таким чином сильно змінилася кількість населення Чехословаччини та її національний склад. ЧЕХІЯ. Після устійнення чесько-німецьких кордонів у Чехії залишилося 6,476.987 чехів і 350.291 німців. До Польщі перейшли чотири повіти: Богумин, Фриштат, Чеський Тешин і Яблонків, які на підставі статистики, поданої в обмінних нотах, мали 230.000 мешканців, з того 123.000 чехів, 77.000 поляків, приблизно 20.000 німців і коло 11.000 чужинців, здебільша громадян Польщі. Число мешканців у Чехії разом з жидами й чужинцями дасть к. 7 міліонів душ. СЛОВАЧЧИНА. На підставі нових границь Словаччина втратила у користь Мадярщини 10.423 кв. км. із 859.885 мешканцями. 3 того 276.287 словаків, 505.808