Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

405 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 принесла йому в жертву ту саму Польщу, для захисту якої ніби розпочала вона війну проти Німеччини. Проте, польський патріотизм лишився фактором, з яким треба було ще рахуватися: ми маємо на увазі СССР, для якого польська справа стала важливою внутрішньою проблемою. З притаманною цроводирям большевизму «радикальністю» СССР заходився коло знищення самих носіїв польської ідеї. Першою грізною пересторогою був Катин, де патріотизм знищено було справді «в корнє». Урядові Миколайчики не лишалося нічого іншого, як продовжувати чіплятися за старі передвоєнні гарантії. Утворення люблинського совєтсько-польського комітету підірвало основу цих гарантій, бо СССР висунув цей комітет, як спадкоємця прав передвоєнної Польщі. У «незадачлівого польського правітєльства» з’явився конкурент, який мав ту перевагу, що діяв уже на польському терені був підтриманий реальною збройною силою совєтів. В таких умовинах розпочався останній акт трагедії польського ілюзіонізму – варшавське повстання. Лондонський польський уряд, організуючи повстання в Варшаві, безперечно, мав на меті вихопити ініціативу з рук люблинського комітету і скріпити свої позиції. СССР та Англія гарантували Мнколайчикові повну допомогу знаючи добре: що Англія, – не зможе надати цю допомогу, а СССР, – не надасть такої допомоги. Лондон і Москва свідомо провокували поляків на боротьбу, в якій польські націоналісти у мали б втратити решту своєї активної сили і тим розчистити шлях люблинському комітетові. Підчас відвідин Москви Сталін обіцяв Миколайчикові, що большевики ввійдуть до Варшави не пізніше 6 серпня. Водночас Сталін відмовив надати потрібні для організації постачання польських повстанців аеродроми. Дальший хід подій загально-відомий. Після того, як з’ясувалося безвиглядність становища повстанців, Москва заявила, що виступ варшавських поляків є «ідіотизм», що повстання йде в розріз із планами совєтського командування, і т. д. Черчіль офіційно заявив, що Англія зробила все можливе для допомоги повстанцям і тому моральну, відповідальність за неуспіх повинні нести самі