Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

412 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 мала дипломатичних взаємин з Литвою зза того, що «драгонським» звичаєм новітнього Заглоби-Желіґовського захопила у Литви Вільно. На еміграції ця «політика» продовжуєтся ... в англійській, французькій, італійській і інших мовах. «Ринок» заливається польською «політикою», розрахованою на те, що «бреши Ясю щось прилипне і останеться». Основною темою цих писань є Україна. Які основні теми цих писань і яке їх насвітлення? Першою і основною темою є доведення, що західньо-українські землі, які були окуповані Польщею, є органічною, інтегральною часткою Польщі, а її населення в основному було польським. Ця теза так би мовити матеріально повинна скріпити історичну тезу про польськість українських західних земель. До 1918 року в складі титулу австро-уторського імператора стояло «король Галіції і Лодомерії», себто через кілька століть австро-угорський імператорський дім носив корону короля Данила Галицького і Володимирського як історично відрубного королівства, аж раптом «демократична» Жечпосполіта цей історичний факт «перекреслила» «не було і немає». Це так є з історією. А тепер з «матерією». Ця польська публіцистика, призначена на експорт, жонглюючи польською державною статистикою направду намагається доводити, що Галичина є краєм етнографічно наполовину польським, наполовину українським. Для чого це робиться, для чого жонглюється цифрами, для чого їх шахрується? Незалежно від многовікової посиленої польської кольонізації Галичини, інспірованої, культивованої і підтримуваної польською державною політикою (а в часи міждержавні польською національною політикою), етнографічний склад населення і напередодні війни 1939 року на 70 – 75 % був українським, а решта кольонізаційний в основному апарат поляків, жиди і інші. Коли ж, мов, довести, що в Галичині українців і поляків більшменьш наполовину, то і «правда» матеріяльного аргументу по нашому, мов, боці. Дальші консеквенції з того «оскільки так є, то в питанні Галичини Україна і Польща принаймні мають рівні права і