Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

46 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 з посади кеендза часом правлять служби. Міністерство радить слідкувати, щоб надалі цього не було [35]. В цей день в Варшаві одбувається з‘їзд комівояжерів. 3‘їхалось їх біля 8.000 душ. На розгляд справи Мацоха прибуває в Петроков міністр юстіції і пробуде там два дві [35]. В Кракові в квітні лютувала пошесть чорної віспи. Пошесть занесено з Царства Польського. Всі лікарні повні хворих [36]. «Варшавскій Голос» в кінці квітня, міркуючи про майбутні вибори до четвертої Думи, зазначав, що серед поляків тепер настала «політична недбайливість». „Багато ще мине часу – пише польська газета, – доки наше громадянство досягне тої степені політичної зрілосги, коли середній обиватель буде вважати за свій обовязок брати участь в організаційній національній праці і в охороні національних інтересів. У нас середній член громадянства робиться національним діячем тільки в незвичайних пригодах, коли його примушують до цього великі надії або велика небезпека. В инший- же час він держиться насінно, одалеки від громадської справи"... В значній мірі все це можна сказати і про українського „середнього обивателя". Тільки тоді він прокидається від своєї громадської недбайливости, коди, дійсно, йому почне вже капать національне лихо за комір... [36]. Оце недавно, в середині квітня, сповнилося століття з дня смерти Колонтая, одного з найвидатніших людей Польщі з доби її упадку. Д-р В. Щурат дуже вчасно пригадує з приводу цього в «Ділі», як цей великий польський діяч ставився до ідеї українського університету. „Довідатись про це можна, пише д. Щурат, – легко з публікації Колонтая під назвою: „Do Stanislawa Malachowskiego, Referendaza Koronnego, Marszalka seymowego I konfederacyi generalnej Anonyma llstow kilka“. (вид. в Варшаві 1788 р.). Ось що писав Колонтай; „треба хоч ради праху тих, хто складав гадяцьку умову, додержатись правди, треба заснувать на Україні академію або університет, треба при нім заснувати семинарію для дітей українських, треба раз на завше зробити основу для ясної науки, яка б