Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

60 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 В «Раді» за 6 (19) квітня 1913 року було повідомлено, що львівське «Нове Слово» в числі 183, в статті „Присуд смерти“, знов зупиняється на сучасній еміграції нашого народу з Галичини до Канади. «Багата американська корабельна компанія Canadian Pacifie, – пише газета, – засипала Галичину і Буковину хмарою агентів і золота на те, щоб як найбільше вислати українського населення до Канади, бо там, на вічних пустирях і мокляках, треба людського погною для збудування палаців англійським милійонерам Так як колись будували на кістках козацьких Петербург, так тепер англійські дукарі хочуть на кістках нашого народу будувати в Канаді для себе палати... Який страшний злочин робиться нашому народові свідчать урядові цифри: За час від 1890 року до 1910 виїхало з Галичини за море на завше 387,000 українських душ, що складає восьму частину всього українського населення в Галичині. Це страшні бо коли еміграція піде в тій самій силі дальше, а про це з усих сил старається Canadian Pacifie, то за других двадцять років виїде до Канади і Аргентини половина українського населення, і тоді над українським народом в Галичині можна буде поставити могильний хрест". Польське селянство в Галичині також потрібує заробітків на стороні, але воно для цього не виїзжає на завше з свого краю, а тимчасово емігрує на заробітки і то не за море, а в Німеччину; повернувшись із заробітків польські селяне несуть гроші до дому, прикуповують собі землі, поліпшують своє господарство ї таким чином зміцнюють становище польського народу в Галичині. Це має на увазі „Нове Слово" і так радить запобігти лихові, що чинить нашому народові безоглядна еміграція: «Наша інтелігенція повинна занятися нашими емігрантами і повернути їх еміграцію замісць за море, на заробітки в Німеччину; подбати про те, щоб зароблені ними гроші пересилались до наших фінансових інституцій, а тоді за літ десять наша нація стане економично сильною. Українська нація може що-річно висилати до Німеччини 500.000 дорослих робітників (без занедбання своїх власних господарств), ці робітники що річно