Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

115 ВИСНОВКИ Штундизм став величезним рухом українського народу в другій половині ХіХ – першій чверті ХХ століття. Православна церква нещадно придушувала штундистський рух. Також активну роль у придушенні відігравала сама влада царської Російської імперії. Звичайно, переслідували штундистів і під час радянської влади. Штундизм став проявом релігійності населення, помноженій на протест проти офіційної православної церкви. Священне писання, наскільки можна зрозуміти, є для штундистів джерелом істин полемічного характеру, а джерелом істин позитивних вони вказують духовне осяяння, яке може бути доступно кожному штундистами. Шляхом моральної підготовки штундистами може дійти то такого стану, що в його душу вселяється Бог, стає йому видимим, здійснює в ньому свої справи, навіть діє за людини. «Ти не бачіл свого Бога, - говорити штундистами православному, - а я, як закрию очі, то і бачу». Але зрозуміло, що осяяння - таке суб'єктивне стан, про який повинен знати переживає його. А тому могли видавати себе за опромінених в сваволі той чи інший штундистами. Так дійсно і бувало. Розповідають, що один штундистами, напившись до нестями, увірвався в збори «братів» і став бити спершу публіку, потім шибки у вікнах. Коли його надумали вмовляти, - він кричав, лаявся і категорично стверджував: мені дух велить робити це. Таїнств у православному сенсі штундисти не визнають; вони, подібно до лютеранам, ототожнюють таїнство зі словом, заперечують в ньому істотну сторону - благодатний вплив Святого Духа на особистість і високо ставлять в ньому суб'єктивний етичний момент. Тому, хрещенням вони називають внутрішнє перетворення грішника в праведника шляхом покаяння, що на мові штунди означає перехід православного в штундизм.