Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

45 Сім’я штундо-баптистів Київської губернії, 1901 рік. У 20 – х числах квітня 1885 року відвідав місіонер протоієрей Яків Опойченко поселення Троїцьке Єлисаветградського повіту. В ньому було шість сімейств штундистів, в кількості 20 чоловіків і 20 жінок. Бесіда з православними та штундистами йшла безупинно з 3 – х до 8 години вечора. На початку штундисти виступили з гордовитою самовпевненістю і самонадіяністю, але під закінчення зам'ялися і розгубилися, що сприятливо вплинуло на православних, які пішли з церкви у вельми приємному настрої духу. Бесіда велася про священство, про священний переказі і обряди церкви. В останніх числах січня 1886 року відвідано і поселення Петрівське (воно ж Солониха), де штундистів було, за словами місцевого священника Павла Ємельянова, три сімейства, на чолі яких стояв лжепресвітер Петро Волкожа. Поїздка виявилися марною; ні штундистів, ні православних неможливо було зібрати: одні перебували у відлучках в місті Миколаєві, інші – на добуванні очерету, а багато на