Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

62 підпільним шляхом друкувалося і розповсюджувалося ворогами християнства взагалі і православ'я зокрема. Місіонер Бєлов привів в своєму звіті сумний приклад вищевказаного явища серед штундистів. У селі Анастасіївка місіонерові довелося відвідати будинок штундистів Микити Безобразова. «На цій бесіді, пише г. Белов, особливо вразив нас син Микити, хлопець років 20 - ти. Бажаючи поговорити з ним, я запитав його: чи був він на моїх бесідах? - Не був, відповів хлопець, та й нічого ходити на них: цим бесідам кінця немає. Ви будете стверджувати одне, інший учений - інше, і так без кінця. Кожна секта себе виправдовує, а по суті правди немає ніде. - Звідки ж ти зробив такий висновок, з якого Письма? - Ніяким писанням, відповів молодий Безобразов, не можна вірити, оскільки вони суперечать один одному. Наприклад, в біблії говориться, що потоп був по всій землі, а наука доводить, що його не було в Америці та інших частинах світу; та й як Мойсей знав про те, що він написав? Інше, - ми вважаємо від створення світу 7400 років, китайці - 15 000 років, а євреї - 5000 років; кому ж після всього вірити? - Вірити святому писанню, відповів місіонер, вірити йому, як одкровенню самого бога, без цієї віри неможливо і догодити богові. - Чи є ще Бог, відповідає хлопець, адже вчені стверджують, що його немає? На загрозу місіонера судом Божим за невіру молодий сектант холоднокровно відповів: «Ну, що ж, так і буде!». Подібні випадки невіри серед штундистів тепер вже не рідкісні; вони являються прямим результатом протестанствуючої думки штундизму, який відкинув авторитет церкви і замість нього поставив особисте свавілля в тлумаченні Святого Письма. Місіонер аналізує моральне життя штундистів та робить невтішні висновки. Не дивно тому, що і моральне життя штундистів, що хизувалися перш своєю показною святістю, чим далі, тим більше падає; безліч всілякого роду злочинів і випадків