Коваль О.Г, Коваль Г.П. Штундизм в середині ХІХ – першій чверті ХХ ст. / Олексій Геннадійович Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 120 с.

64 між ними і обмани і крадіжки і багато безліч інших вад і недоліків». Все це однак не заважає самообдуренню і лицемірству штундистів вважати себе святими, а всіх православних загиблими грішниками. Не менш цікаві і матеріалістичні і соціалістичні погляди штундистів. Вони дуже неохоче вступають в бесіди з питань віри, але наші штундисти готові із задоволенням, скільки завгодно говорити з питань про нерівність багатств і станів, про рівний розділ майна, переділ землі і інше. «Багато хто з штундистів, пише місіонер о. Запольський, майже не цікавиться своєю вірою: «Що, говорять вони, ви про закон наш говорите, ви грошей дайте нам, а закон ми й самі знайдемо!» «Що це за церква!, - кричав на публічній бесіді о. Купчевского з штундистами хутора Зеленого, Сасовського приходу, Ваганько. Ось в перші часи була церков, так церков: там все було спільне. А у вас що? Один має тисячу десятин, а інший нічого, обурюється Ваганько, натякаючи на маєток Одеського міського голови пана Зеленого». Про подібні бажаннях штундистів місіонерам доводиться чути часто. Але бажання сектантів йдуть набагато далі. Під час, наприклад, бесіди місіонера Бєлова в місті Березове колишні штундисти Шабліевській і Діач відкрито заявили, що колишній їх учитель, ватажок місцевої штунди Гаврющенко, переконуючи їх перейти в штундизм, між іншим висловився: «якби всі так увірували, як баптисти, то можна і царя зміняти через кожні три роки, як старосту». Дивно, що після цього, що обурливі за змістом, анархічні листи поширюються саме в місцевостях найбільш заражених штундою. Так в листопаді місяці звітного року були послані з Одеси літографовані листи на ім'я старшин Ней - Фрідентальської Курісово - Покровської і Рорбахської волості, спрямовані проти особистості государя імператора Миколи ІІ. У цих листах анонімний автор, тлумачачи улюблену штундистами тринадцяту главу Одкровення, сказавши про уявні гоніннях в Росії на християн, читаючі Слово Боже, намагаються переконати читача, що Микола ІІ – антихрист, а о. Іоанн Сергієв - його лжепророк. Смертельна