Коваль О.Г., Коваль Г.П. Становлення та розвиток руху суфражисток / Олексій Геннадій Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 132 с.

Коваль О.Г., Коваль Г.П. Становлення та розвиток руху суфражисток 20 «Еволюція суфражиски — від милої дівчинки до старої діви». Ще одній важливій проблемі – «шлюбним заборонам» [34], які переважно стосувалися працюючих жінок з середніх прошарків населення, присвячено працю американського історика й економіста К.Голдін [35]. Завершує вказаний блок у західній історіографії робота британської вченої К.Девідсон [36], у якій досліджено еволюцію домашніх обов’язків англійських жінок різних прошарків. Хоча ведення домашнього господарства не може бути зараховане до рангу оплачуваної роботи, становище у даній сфері мало важливе значення для працюючих жінок, які були змушені поєднувати ці два види зайнятості. Авторка подає цінні відомості щодо зміни обсягів домашньої роботи у сім’ях різного достатку за період 1650–1950 рр. Проблематика, пов’язана із жіночою зайнятістю у Великій Британії, частково знайшла відображення у праці радянського дослідника М.О.Єрофєєва [37]. Наявну у цей період тенденцію до збільшення обсягів залучення жінок у сферу оплачуваної праці він пояснює бажанням капіталістів «отримати найбільш дешевий і слухняний робочий матеріал». Третя група досліджень включає в себе проблеми, що стосувалися перебігу суфражистського та антисуфражистського рухів, а також участі жінок у політичному житті. Традиційно історію жіночого руху у Великій Британії дослідники поділяють на два етапи («дві хвилі»). Якщо «перша хвиля» тривала починаючи з другої половини ХІХ ст. до перших десятиліть ХХ ст., то «друга хвиля» жіночого руху бере свій початок від 60-х рр. ХХ ст. Перший етап жіночого руху відомий у науковій літературі як суфражистський (від англ. «suffrage» — «право голосу»), оскільки серед багатьох вимог щодо покращення становища жінок та отримання ними недоступних раніше прав і можливостей для самореалізації, вимога про надання виборчих прав була першочерговою. На