Коваль О.Г., Коваль Г.П. Становлення та розвиток руху суфражисток / Олексій Геннадій Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 132 с.

Коваль О.Г., Коваль Г.П. Становлення та розвиток руху суфражисток 22 прихильників, так і противників, привернути увагу широкого загалу і, врешті-решт, здобути право голосу. Важливе значення для вивчення особливостей перебігу «першої хвилі» жіночого руху має праця британської дослідниці Е.Кроуфорд [41], що містить відомості про більше ніж 400 суфражистських активістів і детальні описи діяльності 800 суфражистських товариств та груп тиску. Комплексний аналіз «першої хвилі» британського суфражистського руху надає також американський історик і правозахисниця С. ван Вінгерден [42]. Відомості про створення перших суфражистських жіночих товариств, їхню структуру і взаємовідносини між членами містяться у праці канадської вченої А.Робсон [43]. Особливо цінними є фундаментальні праці британського історика М.Пью [44], який критично переосмислив наявні напрацювання з історії жіночого руху. Він заперечив досить поширену точку зору, згідно з якою наприкінці ХІХ ст. суфражистський рух переживав спад. На думку вченого, період з 1890 до 1900 рр. був вдалим для активістів жіночого руху, які у цей час мали успіх в полеміках щодо надання жінкам права голосу. Крім цього вчений проаналізував впливи двох світових воєн на становище британок, політику партій щодо жінок, участь останніх у політиці і суспільному житті; дослідив проблеми, пов’язані з материнством, веденням домашнього господарства і його поєднанням з оплачуваною зайнятістю тощо. Станом на початок ХХ ст. у британському суфражистському русі досить чітко окреслились дві течії – поміркована, представлена Національним союзом жіночих суфражистських товариств, і войовнича, яку представляв Жіночий соціально- політичний союз. Більшість дослідників погоджується з поданою класифікацією. Серед тих, хто пропонує альтернативний поділ, слід назвати британського історика С.Холтон [45]. На її думку, доцільно розрізняти «ліберальних» та «демократичних» суфражисток, беручи за основу сутність їхніх вимог. Так, якщо «ліберальні» активістки виступали лише за надання права голосу жінкам на рівних умовах з