Коваль О.Г., Коваль Г.П. Становлення та розвиток руху суфражисток / Олексій Геннадій Коваль, Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 132 с.

Коваль О.Г., Коваль Г.П. Становлення та розвиток руху суфражисток 84 яких, щоб звернути на себе увагу тих, хто недбало ставиться до їхніх вимог, били вікна в магазинах, псували на вулицях всяке громадське майно і таке інше. 9 травня в Лондоні відбувся суд над ватажками суфражисток – Панкгорст і Лоуренс. Справа тягнулась шість днів. Обидвох підсудних засуджено в тюрму на дев’ять місяців по другому розрядові (другий розряд далеко суворіший за перший, майже каторжна робота). На суді була сила народу, особливо суфражисток. Прокурор, сер Руфус Ізааке, заявив в своїй промові, що англійський уряд твердо постановив карати суфражисток за їхні надто гучні демонстрації, особливо за те, що псують добро приватних осіб. Присяжні засідателі визнали винними суфражисток, тільки просили полегшити їм кару, зважаючи на політичні обставини справи. Публіка була дуже незадоволена обвинуваченням суфражисток [75]. На початку липня 1912 року поліцією розкрито в Дубліні змову суфражисток, що планувала спалити театр, в якому був політичний мітинг з участю прем’єр-міністра Асквіта. В коридорах театру знайшли бляшані коробки з порохом, а всі килими було залито керосином. Цей новий замах суфражисток викликав обурення серед населення. Юрба схопила на вулиці кількох з них і хотіли втопить. Поліції ледве вдалось відстояти суфражисток [76]. В 1913 році суфражистки продовжили свою боротьбу. Англійські суфражистки вигадували все нові «засоби боротьби» за жіночу рівноправність. Нещодавно всі міністри англійського кабінету отримали закриті листи, в яких були папірці з написами: «право голоса для жінок» і якийсь особливо міцний потовчений у порошок перець, від якого дуже хотілося чхати. Одна суфражистка ледве не покалічила одно поліцая зовсім, засипавши йому очі тим перцем. На суді вона не хотіла сказати свого прізвища. Її присудили заплатити 30 фунтів стерлінгів, з заміною 30-ти денним арештом. Завзята суфражистка не захотіла збільшити коштів «ворожого уряду» і пішла до в’язниці.