Коваль Г.П. Українські робітники в третьому рейху / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2021. – 131 с.

Українські робітники в третьому рейху / Коваль Геннадій Павлович. 37 однієї національності. Де це неможливо відразу до переведення, там переводить уряд праці виміну робітників. Чужинецьких працівників приймають на працю на основі спеціальних договорів (Arbeitsvertrag), які підписуються працедавцями та працівниками або, їхніми заступниками. Дотримання договору обома сторонами контролюється державними органами. В такому договорі є звичайно зазначені умовний праці, платня, харчування, подорожі, відпустки, виїзд з праці та багато інших справ. Зразки договорів встановлюється міждержавним договором Німеччини з другою державою, а якщо такого договору нема, тоді використовується зразковий договір, встановлений німецькими чинниками. Всі чужинецькі робітники в Німеччині підлягають загальним поліцийним приписам і законам з 11.5.1937, з 22.8.1938 та з 5.9.1939. Всі чужинці, що живуть у Німеччині, мусять бути поліцийно приголошені. Якщо перебувають в Німеччині довше, як 48 годин, мусять зложити в поліції прохання про дозвіл на побут. Після вложения такого прохання побут дозволяється до остаточної відповідді на прохання. Якщо поліція не дасть чужинцеві дозволу на побут, він мусить опустити територію Німеччини. Дозвіл на побут може бути на цілу територію Німеччини, або обмежений на якусь її частину. Кожний чужинець у Німеччині мусить мати нормальний пас держави, якої він є горожанином. Ті, що не мають ніякої державної приналежности, отже бездержавники (Staatenlos) мусять мати спеціяльні пасц, що їх виставляють відповідні німецькі уряди (Fremdenpas). В Німеччині можна ставати на працю лише за дозволом уряду праці (Arbeitswilligung або Arbeitserlaubnis). За такий дозвіл старається по найновішим приписам працедавець. Він видається на місце праці на протяг двох років. Відтак автоматично продовжується.